- сваритися
- (да се) карам.
Църковнославянски речник. Павел Николов. 2015.
сваритися
Look at other dictionaries:
Сваритися — ссориться, браниться, ругать … Краткий церковнославянский словарь
сваритися — сварю/ся, сва/ришся, недок. 1) Вступати в сварку з ким небудь; сперечатися один з одним. 2) на кого і без додатка. Висловлювати своє невдоволення, осуд (іноді образливо); лаяти. 3) на кого, рідше кому. Робити погрозливий жест чим небудь. || рідко … Український тлумачний словник
сваритися — [свари/тиес а] р у/с а, а/риес :а, а/риец :а, а/р ац :а; нак. ри/с а, р і/ц :а … Орфоепічний словник української мови
сваритися — I (без додатка, з ким дорікати один одному, звинувачувати один одного в чомусь), пересварюватися, колотитися, гризтися, гарикатися, гиркатися, гаркатися; пікуватися (обмінюватися гострими словами); скандалити (учиняти особливо гостру, галасливу… … Словник синонімів української мови
сваритися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
вадитисья — сваритися, чіпатися … Лемківський Словничок
жертисья — сваритися, гніватися (дай сий спокій, чого сья з ним так жреш) … Лемківський Словничок
СВАРИТЬСЯ — южн., зап. свариться, костр., яросл., вологод. ссориться, браниться; спорить, вздорить, кориться, брюзжать, ворчать, сердиться. Рабу Господню не подобает сваритися, но тиху быти ко всем, Тим. Соседям свариться не годится. Сварятися церк. то же.… … Толковый словарь Даля
Нил \(Никифор Васильевич Полев\), волоцкий монах — Нил (в миру Никифор Васильевич Полев) (XV–XVI вв.) – волоцкий монах, автор посланий и дарственных записей на книгах, книгописец. Его отец Василий Большой, или Темной, служил в Угличе у князя Димитрия Ивановича Углицкого, дед Федор Дмитриевич – у… … Словарь книжников и книжности Древней Руси
буянити — ню, ниш. Бешкетувати, сваритися … Український тлумачний словник
